FLOGVIT
.bible

2. PeterKapittel 2

+ UndertekstGrunntekst← ForrigeNeste →
Men det fanst òg falske profetar mellom folket, slik det òg skal koma falske lærarar mellom dykk. Dei skal snika inn øydeleggjande vranglærer og fornekta Meisteren som kjøpte dei fri, og føra brå undergang over seg sjølve.
Ἐγένοντο δὲ καὶ ψευδοπροφῆται ἐν τῷ λαῷ, ὡς καὶ ἐν ὑμῖν ἔσονται ψευδοδιδάσκαλοι, οἵτινες παρεισάξουσιν αἱρέσεις ἀπωλείας, καὶ τὸν ἀγοράσαντα αὐτοὺς δεσπότην ἀρνούμενοι, ἐπάγοντες ἑαυτοῖς ταχινὴν ἀπώλειαν·
Mange skal følgja dei i deira utsvevande liv, og på grunn av dei skal sanningsvegen bli spotta.
καὶ πολλοὶ ἐξακολουθήσουσιν αὐτῶν ταῖς ἀσελγείαις, διʼ οὓς ἡ ὁδὸς τῆς ἀληθείας βλασφημηθήσεται·
I griskheit skal dei utnytta dykk med oppdikta ord. Domen over dei har lenge vore verksam, og undergangen deira slumrar ikkje.
καὶ ἐν πλεονεξίᾳ πλαστοῖς λόγοις ὑμᾶς ἐμπορεύσονται· οἷς τὸ κρίμα ἔκπαλαι οὐκ ἀργεῖ, καὶ ἡ ἀπώλεια αὐτῶν οὐ ⸀νυστάζει.
For Gud sparte ikkje englane som synda, men kasta dei ned i Tartaros og overgav dei til mørkers lekkjer, der dei vert haldne til dom.
Εἰ γὰρ ὁ θεὸς ἀγγέλων ἁμαρτησάντων οὐκ ἐφείσατο, ἀλλὰ ⸀σειραῖς ζόφου ταρταρώσας παρέδωκεν εἰς κρίσιν τηρουμένους,
Han sparte heller ikkje den gamle verda, men tok vare på Noa, ein forkynnar av rettferd, som den åttande, då han let storflaumen koma over ei verd av ugudelege.
καὶ ἀρχαίου κόσμου οὐκ ἐφείσατο, ἀλλὰ ὄγδοον Νῶε δικαιοσύνης κήρυκα ἐφύλαξεν, κατακλυσμὸν κόσμῳ ἀσεβῶν ἐπάξας,
Han dømde byane Sodoma og Gomorra til øydelegging og la dei i oske, til eit åtvarande døme for dei som seinare ville leva ugudeleg.
καὶ πόλεις Σοδόμων καὶ Γομόρρας τεφρώσας ⸀καταστροφῇ κατέκρινεν, ὑπόδειγμα μελλόντων ⸀ἀσεβέσιν τεθεικώς,
Men han fria ut den rettferdige Lot, som vart plaga av den usømelege livsførselen til dei lovlause.
καὶ δίκαιον Λὼτ καταπονούμενον ὑπὸ τῆς τῶν ἀθέσμων ἐν ἀσελγείᾳ ἀναστροφῆς ἐρρύσατο—
For denne rettferdige mannen, som budde mellom dei, pinte dag etter dag si rettferdige sjel over dei lovlause gjerningane han såg og høyrde.
βλέμματι γὰρ καὶ ἀκοῇ ⸀ὁ δίκαιος ἐγκατοικῶν ἐν αὐτοῖς ἡμέραν ἐξ ἡμέρας ψυχὴν δικαίαν ἀνόμοις ἔργοις ἐβασάνιζεν—
Herren veit å fria dei gudfryktige ut frå prøvingar, og å halda dei urettferdige under straff til domens dag.
οἶδεν κύριος εὐσεβεῖς ἐκ πειρασμοῦ ῥύεσθαι, ἀδίκους δὲ εἰς ἡμέραν κρίσεως κολαζομένους τηρεῖν,
Dette gjeld særleg dei som følgjer kjøtet i ureine lyster og foraktar herredøme. Desse freidige og sjølvgode menneska skjelv ikkje for å spotta dei himmelske maktene.
μάλιστα δὲ τοὺς ὀπίσω σαρκὸς ἐν ἐπιθυμίᾳ μιασμοῦ πορευομένους καὶ κυριότητος καταφρονοῦντας. Τολμηταί, αὐθάδεις, δόξας οὐ τρέμουσιν, βλασφημοῦντες,
Ikkje eingong englar, som er større i styrke og makt, kjem med spottande dom mot dei framfor Herren.
ὅπου ἄγγελοι ἰσχύϊ καὶ δυνάμει μείζονες ὄντες οὐ φέρουσιν κατʼ ⸀αὐτῶν βλάσφημον κρίσιν.
Men desse menneska er som vitlause dyr, fødde av naturen til å verta fanga og øydelagde. Dei spottar det dei ikkje forstår, og skal gå til grunne i sin eigen undergang.
οὗτοι δέ, ὡς ἄλογα ζῷα ⸂γεγεννημένα φυσικὰ⸃ εἰς ἅλωσιν καὶ φθοράν, ἐν οἷς ἀγνοοῦσιν βλασφημοῦντες, ἐν τῇ φθορᾷ αὐτῶν ⸂καὶ φθαρήσονται⸃,
Dei skal få att for urett som løn for uretten sin. Dei set si glede i å svira midt på dagen. Dei er skamflekker og lytefullingar når dei fråtsar i svika sine medan dei et saman med dykk.
⸀ἀδικούμενοι μισθὸν ἀδικίας· ἡδονὴν ἡγούμενοι τὴν ἐν ἡμέρᾳ τρυφήν, σπίλοι καὶ μῶμοι ἐντρυφῶντες ἐν ταῖς ⸀ἀπάταις αὐτῶν συνευωχούμενοι ὑμῖν,
Dei har auge fulle av hor og kan ikkje slutta å synda.
ὀφθαλμοὺς ἔχοντες μεστοὺς μοιχαλίδος καὶ ⸀ἀκαταπαύστους ἁμαρτίας, δελεάζοντες ψυχὰς ἀστηρίκτους, καρδίαν γεγυμνασμένην πλεονεξίας ἔχοντες, κατάρας τέκνα,
Dei har forlate den rette vegen og fare vill. Dei følgde vegen til Bileam, son til Beor, som elska løn for urett.
⸀καταλιπόντες εὐθεῖαν ὁδὸν ἐπλανήθησαν, ἐξακολουθήσαντες τῇ ὁδῷ τοῦ Βαλαὰμ τοῦ ⸀Βοσὸρ ὃς μισθὸν ἀδικίας ἠγάπησεν
Men han vart irettesett for si lovløyse: Eit mållaust esel tala med menneskerøyst og hindra profeten i galskapen hans.
ἔλεγξιν δὲ ἔσχεν ἰδίας παρανομίας· ὑποζύγιον ἄφωνον ἐν ἀνθρώπου φωνῇ φθεγξάμενον ἐκώλυσεν τὴν τοῦ προφήτου παραφρονίαν.
Desse er kjelder utan vatn og tåkedis drivne av stormen. Det djupaste mørker er sett av til dei.
Οὗτοί εἰσιν πηγαὶ ἄνυδροι ⸂καὶ ὁμίχλαι⸃ ὑπὸ λαίλαπος ἐλαυνόμεναι, οἷς ὁ ζόφος τοῦ ⸀σκότους τετήρηται.
For dei talar store og tome ord, og lokkar med kjøtets lyster og utsvevingar dei som nettopp har kome seg bort frå dei som lever i villfaringa.
ὑπέρογκα γὰρ ματαιότητος φθεγγόμενοι δελεάζουσιν ἐν ἐπιθυμίαις σαρκὸς ἀσελγείαις τοὺς ⸀ὀλίγως ⸀ἀποφεύγοντας τοὺς ἐν πλάνῃ ἀναστρεφομένους,
Dei lovar dei fridom, men er sjølve slavar under øydelegginga. For det ein ligg under for, det er ein òg slave av.
ἐλευθερίαν αὐτοῖς ἐπαγγελλόμενοι, αὐτοὶ δοῦλοι ὑπάρχοντες τῆς φθορᾶς· ᾧ γάρ τις ἥττηται, τούτῳ ⸀καὶ δεδούλωται.
For dersom dei har kome seg unna ureinskapen i verda ved å kjenna Herren og frelsaren vår Jesus Kristus, men så vert innfløkte i det att og ligg under, då har det siste vorte verre for dei enn det fyrste.
εἰ γὰρ ἀποφυγόντες τὰ μιάσματα τοῦ κόσμου ἐν ἐπιγνώσει τοῦ ⸀κυρίου καὶ σωτῆρος Ἰησοῦ Χριστοῦ τούτοις δὲ πάλιν ἐμπλακέντες ἡττῶνται, γέγονεν αὐτοῖς τὰ ἔσχατα χείρονα τῶν πρώτων.
Det hadde vore betre for dei å aldri ha kjent rettferdsvegen enn å kjenna han og så venda seg bort frå det heilage bodet som vart overlevert dei.
κρεῖττον γὰρ ἦν αὐτοῖς μὴ ἐπεγνωκέναι τὴν ὁδὸν τῆς δικαιοσύνης ἢ ἐπιγνοῦσιν ⸀ὑποστρέψαι ἐκ τῆς παραδοθείσης αὐτοῖς ἁγίας ἐντολῆς·
Det har hendt dei som det sanne ordtaket seier: «Hunden vender attende til sitt eige spy», og: «Eit nyvaskat svin veltar seg i søla att.»
⸀συμβέβηκεν αὐτοῖς τὸ τῆς ἀληθοῦς παροιμίας· Κύων ἐπιστρέψας ἐπὶ τὸ ἴδιον ἐξέραμα, καί· Ὗς λουσαμένη εἰς ⸀κυλισμὸν βορβόρου.
←→