FLOGVIT
.bible

RomerneKapittel 15

+ UndertekstGrunntekst← ForrigeNeste →
Vi som er sterke, er skyldige til å bera veikskapen til dei som er svake, og ikkje berre tenkja på oss sjølve.
Ὀφείλομεν δὲ ἡμεῖς οἱ δυνατοὶ τὰ ἀσθενήματα τῶν ἀδυνάτων βαστάζειν, καὶ μὴ ἑαυτοῖς ἀρέσκειν.
Kvar og ein av oss skal vera til glede for nesten sin, til det gode, til oppbygging.
ἕκαστος ἡμῶν τῷ πλησίον ἀρεσκέτω εἰς τὸ ἀγαθὸν πρὸς οἰκοδομήν·
For heller ikkje Kristus var til glede for seg sjølv, men som det står skrive: «Spottorda frå dei som spottar deg, fall på meg.»
καὶ γὰρ ὁ Χριστὸς οὐχ ἑαυτῷ ἤρεσεν· ἀλλὰ καθὼς γέγραπται· Οἱ ὀνειδισμοὶ τῶν ὀνειδιζόντων σε ἐπέπεσαν ἐπʼ ἐμέ.
For alt det som er skrive tidlegare, er skrive til lærdom for oss, så vi ved tolmod og trøyst frå Skriftene skal ha von.
ὅσα γὰρ προεγράφη, ⸀εἰς τὴν ἡμετέραν διδασκαλίαν ⸀ἐγράφη, ἵνα διὰ τῆς ὑπομονῆς καὶ διὰ τῆς παρακλήσεως τῶν γραφῶν τὴν ἐλπίδα ἔχωμεν.
Måtte Gud, som gjev tolmod og trøyst, gje dykk å vera samstemde med kvarandre etter Kristus Jesus,
ὁ δὲ θεὸς τῆς ὑπομονῆς καὶ τῆς παρακλήσεως δῴη ὑμῖν τὸ αὐτὸ φρονεῖν ἐν ἀλλήλοις κατὰ ⸂Χριστὸν Ἰησοῦν⸃,
så de samstemt, med éin munn, kan prisa Gud og Far til vår Herre Jesus Kristus.
ἵνα ὁμοθυμαδὸν ἐν ἑνὶ στόματι δοξάζητε τὸν θεὸν καὶ πατέρα τοῦ κυρίου ἡμῶν Ἰησοῦ Χριστοῦ.
Difor, ta imot kvarandre, slik Kristus òg har teke imot dykk, til Guds ære.
Διὸ προσλαμβάνεσθε ἀλλήλους, καθὼς καὶ ὁ Χριστὸς προσελάβετο ⸀ὑμᾶς, εἰς δόξαν ⸀τοῦ θεοῦ.
For eg seier at Kristus har vorte ein tenar for dei omskorne for Guds sanning skuld, for å stadfesta lovnadene til fedrane,
λέγω ⸀γὰρ ⸀Χριστὸν διάκονον ⸀γεγενῆσθαι περιτομῆς ὑπὲρ ἀληθείας θεοῦ, εἰς τὸ βεβαιῶσαι τὰς ἐπαγγελίας τῶν πατέρων,
og for at folkeslaga skal prisa Gud for hans miskunn. Som det står skrive: «Difor vil eg lovprisa deg mellom folkeslaga og syngja for ditt namn.»
τὰ δὲ ἔθνη ὑπὲρ ἐλέους δοξάσαι τὸν θεόν· καθὼς γέγραπται· Διὰ τοῦτο ἐξομολογήσομαί σοι ἐν ἔθνεσι, καὶ τῷ ὀνόματί σου ψαλῶ.
Og vidare seier han: «Gled dykk, de folkeslag, saman med hans folk.»
καὶ πάλιν λέγει· Εὐφράνθητε, ἔθνη, μετὰ τοῦ λαοῦ αὐτοῦ.
Og vidare: «Lovsyng Herren, alle folkeslag, og lat alle folk prisa han.»
καὶ πάλιν· Αἰνεῖτε, ⸂πάντα τὰ ἔθνη, τὸν κύριον⸃, καὶ ⸀ἐπαινεσάτωσαν αὐτὸν πάντες οἱ λαοί.
Og Jesaja seier vidare: «Rota til Isai skal koma, han som reiser seg for å herska over folkeslaga. Til han skal folkeslaga setja si von.»
καὶ πάλιν Ἠσαΐας λέγει· Ἔσται ἡ ῥίζα τοῦ Ἰεσσαί, καὶ ὁ ἀνιστάμενος ἄρχειν ἐθνῶν· ἐπʼ αὐτῷ ἔθνη ἐλπιοῦσιν.
Måtte vonets Gud fylla dykk med all glede og fred i trua, så de kan fløyma over av von ved Den Heilage Andes kraft.
ὁ δὲ θεὸς τῆς ἐλπίδος πληρώσαι ὑμᾶς πάσης χαρᾶς καὶ εἰρήνης ἐν τῷ πιστεύειν, εἰς τὸ περισσεύειν ὑμᾶς ἐν τῇ ἐλπίδι ἐν δυνάμει πνεύματος ἁγίου.
Eg er sjølv overtydd om dykk, mine sysken, at de er fulle av godleik, fylte med all kunnskap og i stand til å rettleia kvarandre.
Πέπεισμαι δέ, ἀδελφοί μου, καὶ αὐτὸς ἐγὼ περὶ ὑμῶν, ὅτι καὶ αὐτοὶ μεστοί ἐστε ἀγαθωσύνης, πεπληρωμένοι ⸀πάσης γνώσεως, δυνάμενοι καὶ ⸀ἀλλήλους νουθετεῖν.
Likevel har eg skrive nokså djervt til dykk på somme punkt, for å minna dykk om dette igjen, på grunn av den nåden som er gjeven meg frå Gud.
⸀τολμηρότερον δὲ ἔγραψα ⸀ὑμῖν ἀπὸ μέρους, ὡς ἐπαναμιμνῄσκων ὑμᾶς, διὰ τὴν χάριν τὴν δοθεῖσάν μοι ⸀ὑπὸ τοῦ θεοῦ
Denne nåden gjer meg til ein tenar for Kristus Jesus mellom folkeslaga, i presteleg teneste for Guds evangelium, så offergåva frå folkeslaga kan vera velkomna, helga ved Den Heilage Ande.
εἰς τὸ εἶναί με λειτουργὸν ⸂Χριστοῦ Ἰησοῦ⸃ εἰς τὰ ἔθνη, ἱερουργοῦντα τὸ εὐαγγέλιον τοῦ θεοῦ, ἵνα γένηται ἡ προσφορὰ τῶν ἐθνῶν εὐπρόσδεκτος, ἡγιασμένη ἐν πνεύματι ἁγίῳ.
Difor har eg grunn til å rosa meg i Kristus Jesus i det som gjeld Gud.
ἔχω οὖν ⸀τὴν καύχησιν ἐν Χριστῷ Ἰησοῦ τὰ πρὸς τὸν θεόν·
For eg vågar ikkje å tala om noko anna enn det Kristus har gjort gjennom meg for å føra folkeslaga til lydnad, ved ord og gjerning,
οὐ γὰρ τολμήσω ⸂τι λαλεῖν⸃ ὧν οὐ κατειργάσατο Χριστὸς διʼ ἐμοῦ εἰς ὑπακοὴν ἐθνῶν, λόγῳ καὶ ἔργῳ,
ved kraft frå teikn og under, ved Den Heilage Andens kraft. Såleis har eg fullført forkynninga av Kristi evangelium frå Jerusalem og rundt omkring heilt til Illyria.
ἐν δυνάμει σημείων καὶ τεράτων, ἐν δυνάμει ⸀πνεύματος· ὥστε με ἀπὸ Ἰερουσαλὴμ καὶ κύκλῳ μέχρι τοῦ Ἰλλυρικοῦ πεπληρωκέναι τὸ εὐαγγέλιον τοῦ Χριστοῦ,
Og slik har eg sett mi ære i å forkynna evangeliet der Kristus ikkje alt var nemnd, så eg ikkje skulle byggja på ein grunnvoll andre har lagt.
οὕτως δὲ ⸀φιλοτιμούμενον εὐαγγελίζεσθαι οὐχ ὅπου ὠνομάσθη Χριστός, ἵνα μὴ ἐπʼ ἀλλότριον θεμέλιον οἰκοδομῶ,
Men som det står skrive: «Dei som ikkje har fått bodskap om han, skal sjå, og dei som ikkje har høyrt, skal forstå.»
ἀλλὰ καθὼς γέγραπται· ⸂Οἷς οὐκ ἀνηγγέλη περὶ αὐτοῦ ὄψονται⸃, καὶ οἳ οὐκ ἀκηκόασιν συνήσουσιν.
Difor har eg òg mange gonger vorte hindra frå å koma til dykk.
Διὸ καὶ ἐνεκοπτόμην τὰ πολλὰ τοῦ ἐλθεῖν πρὸς ὑμᾶς·
Men no har eg ikkje lenger rom i desse områda, og eg har lengta etter å koma til dykk i mange år.
νυνὶ δὲ μηκέτι τόπον ἔχων ἐν τοῖς κλίμασι τούτοις, ἐπιποθίαν δὲ ἔχων τοῦ ἐλθεῖν πρὸς ὑμᾶς ἀπὸ ⸀ἱκανῶν ἐτῶν,
Når eg reiser til Spania, vonar eg å sjå dykk på gjennomreisa og få hjelp av dykk vidare dit, etter at eg først har fått nyta samværet med dykk ei stund.
ὡς ⸀ἂν πορεύωμαι εἰς τὴν ⸀Σπανίαν, ἐλπίζω γὰρ διαπορευόμενος θεάσασθαι ὑμᾶς καὶ ὑφʼ ὑμῶν προπεμφθῆναι ἐκεῖ ἐὰν ὑμῶν πρῶτον ἀπὸ μέρους ἐμπλησθῶ—
Men no reiser eg til Jerusalem for å tena dei heilage.
νυνὶ δὲ πορεύομαι εἰς Ἰερουσαλὴμ διακονῶν τοῖς ἁγίοις.
For Makedonia og Akaia har med glede valt å samla inn ei gåve til dei fattige mellom dei heilage i Jerusalem.
εὐδόκησαν γὰρ Μακεδονία καὶ Ἀχαΐα κοινωνίαν τινὰ ποιήσασθαι εἰς τοὺς πτωχοὺς τῶν ἁγίων τῶν ἐν Ἰερουσαλήμ.
Ja, dei gjorde det med glede, og dei står i gjeld til dei. For har folkeslaga fått del i deira åndelege gåver, er dei òg skyldige til å tena dei med materielle gåver.
εὐδόκησαν γάρ, καὶ ὀφειλέται ⸂εἰσὶν αὐτῶν⸃· εἰ γὰρ τοῖς πνευματικοῖς αὐτῶν ἐκοινώνησαν τὰ ἔθνη, ὀφείλουσιν καὶ ἐν τοῖς σαρκικοῖς λειτουργῆσαι αὐτοῖς.
Når eg har fullført dette og forsegla denne frukta for dei, skal eg reisa til Spania og koma innom dykk på vegen.
τοῦτο οὖν ἐπιτελέσας, καὶ σφραγισάμενος αὐτοῖς τὸν καρπὸν τοῦτον, ἀπελεύσομαι διʼ ὑμῶν ⸀εἰς Σπανίαν·
Og eg veit at når eg kjem til dykk, skal eg koma med Kristi fulle velsigning.
οἶδα δὲ ὅτι ἐρχόμενος πρὸς ὑμᾶς ἐν πληρώματι ⸀εὐλογίας Χριστοῦ ἐλεύσομαι.
Eg formanar dykk, sysken, ved vår Herre Jesus Kristus og ved kjærleiken frå Anden, at de kjempar saman med meg i bøn til Gud for meg,
Παρακαλῶ δὲ ὑμᾶς, ἀδελφοί, διὰ τοῦ κυρίου ἡμῶν Ἰησοῦ Χριστοῦ καὶ διὰ τῆς ἀγάπης τοῦ πνεύματος συναγωνίσασθαί μοι ἐν ταῖς προσευχαῖς ὑπὲρ ἐμοῦ πρὸς τὸν θεόν,
så eg må bli berga frå dei vantru i Judea, og at mi teneste for Jerusalem må takast godt imot av dei heilage,
ἵνα ῥυσθῶ ἀπὸ τῶν ἀπειθούντων ἐν τῇ Ἰουδαίᾳ ⸀καὶ ἡ διακονία μου ἡ εἰς Ἰερουσαλὴμ εὐπρόσδεκτος ⸂τοῖς ἁγίοις γένηται⸃,
slik at eg, om Gud vil, kan koma til dykk med glede og få kvila ut saman med dykk.
ἵνα ἐν χαρᾷ ⸀ἐλθὼν πρὸς ὑμᾶς διὰ θελήματος ⸀θεοῦ συναναπαύσωμαι ὑμῖν.
Fredens Gud vere med dykk alle! Amen.
ὁ δὲ θεὸς τῆς εἰρήνης μετὰ πάντων ὑμῶν· ἀμήν.
←→