FLOGVIT
.bible

Apostlenes gjerningerKapittel 10

+ UndertekstGrunntekst← ForrigeNeste →
I Cæsarea var det ein mann som heitte Kornelius, ein offiser i den italienske avdelinga.
Ἀνὴρ δέ ⸀τις ἐν Καισαρείᾳ ὀνόματι Κορνήλιος, ἑκατοντάρχης ἐκ σπείρης τῆς καλουμένης Ἰταλικῆς,
Han var from og gudfryktig saman med heile huslyden sin. Han gav rikeleg til dei fattige i folket og bad stadig til Gud.
εὐσεβὴς καὶ φοβούμενος τὸν θεὸν σὺν παντὶ τῷ οἴκῳ αὐτοῦ, ⸀ποιῶν ἐλεημοσύνας πολλὰς τῷ λαῷ καὶ δεόμενος τοῦ θεοῦ διὰ παντός,
Ein dag, omkring den niande timen, såg han tydeleg i eit syn ein Guds engel som kom inn til han og sa: «Kornelius!»
εἶδεν ἐν ὁράματι φανερῶς ὡσεὶ ⸀περὶ ὥραν ἐνάτην τῆς ἡμέρας ἄγγελον τοῦ θεοῦ εἰσελθόντα πρὸς αὐτὸν καὶ εἰπόντα αὐτῷ· Κορνήλιε.
Han stirra på engelen og vart redd og sa: «Kva er det, herre?» Engelen sa til han: «Bønene dine og gåvene dine til dei fattige har stige opp som eit minneoffer for Gud.»
ὁ δὲ ἀτενίσας αὐτῷ καὶ ἔμφοβος γενόμενος εἶπεν· Τί ἐστιν, κύριε; εἶπεν δὲ αὐτῷ· Αἱ προσευχαί σου καὶ αἱ ἐλεημοσύναι σου ἀνέβησαν εἰς μνημόσυνον ⸀ἔμπροσθεν τοῦ θεοῦ·
«Send no nokre menn til Jaffa og hent ein mann som heiter Simon, han som vert kalla Peter.»
καὶ νῦν πέμψον ⸂ἄνδρας εἰς Ἰόππην⸃ καὶ μετάπεμψαι Σίμωνά ⸂τινα ὃς ἐπικαλεῖται Πέτρος⸃·
«Han bur hos ein garvar som heiter Simon, som har huset sitt ved sjøen.»
οὗτος ξενίζεται παρά τινι Σίμωνι βυρσεῖ, ᾧ ἐστιν οἰκία παρὰ θάλασσαν.
Då engelen som hadde tala til han, var borte, kalla han til seg to av tenarane sine og ein gudfryktig soldat som var blant dei som tente han.
ὡς δὲ ἀπῆλθεν ὁ ἄγγελος ὁ λαλῶν ⸀αὐτῷ, φωνήσας δύο τῶν ⸀οἰκετῶν καὶ στρατιώτην εὐσεβῆ τῶν προσκαρτερούντων αὐτῷ
Han fortalde dei alt og sende dei av stad til Jaffa.
καὶ ἐξηγησάμενος ⸂ἅπαντα αὐτοῖς⸃ ἀπέστειλεν αὐτοὺς εἰς τὴν Ἰόππην.
Dagen etter, medan dei var på veg og nærma seg byen, gjekk Peter opp på taket for å be, omkring den sjette timen.
Τῇ δὲ ἐπαύριον ὁδοιπορούντων ἐκείνων καὶ τῇ πόλει ἐγγιζόντων ἀνέβη Πέτρος ἐπὶ τὸ δῶμα προσεύξασθαι περὶ ὥραν ἕκτην.
Han vart svolten og ville ha mat. Medan dei laga til maten, kom han i ein åndeleg transe.
ἐγένετο δὲ πρόσπεινος καὶ ἤθελεν γεύσασθαι· παρασκευαζόντων δὲ ⸀αὐτῶν ⸀ἐγένετο ἐπʼ αὐτὸν ἔκστασις,
Han såg himmelen opna og noko som kom ned, lik ein stor linduk som vart senka ned mot jorda etter dei fire hjørna.
καὶ θεωρεῖ τὸν οὐρανὸν ἀνεῳγμένον καὶ ⸀καταβαῖνον σκεῦός τι ὡς ὀθόνην μεγάλην τέσσαρσιν ⸀ἀρχαῖς καθιέμενον ἐπὶ τῆς γῆς,
I det var alle slags firbeinte dyr, krypdyr på jorda og fuglar under himmelen.
ἐν ᾧ ὑπῆρχεν πάντα τὰ τετράποδα ⸂καὶ ἑρπετὰ τῆς γῆς καὶ⸃ πετεινὰ τοῦ οὐρανοῦ.
Og ei røyst sa til han: «Stå opp, Peter, slakt og et!»
καὶ ἐγένετο φωνὴ πρὸς αὐτόν· Ἀναστάς, Πέτρε, θῦσον καὶ φάγε.
Men Peter sa: «På ingen måte, Herre! For eg har aldri ete noko vanheilagt eller ureint.»
ὁ δὲ Πέτρος εἶπεν· Μηδαμῶς, κύριε, ὅτι οὐδέποτε ἔφαγον πᾶν κοινὸν ⸀καὶ ἀκάθαρτον.
Røysta kom til han andre gongen: «Det som Gud har reinsa, skal ikkje du kalla vanheilagt.»
καὶ φωνὴ πάλιν ἐκ δευτέρου πρὸς αὐτόν· Ἃ ὁ θεὸς ἐκαθάρισεν σὺ μὴ κοίνου.
Dette hende tre gonger, og straks vart duken teken opp att til himmelen.
τοῦτο δὲ ἐγένετο ἐπὶ τρίς, καὶ ⸀εὐθὺς ἀνελήμφθη τὸ σκεῦος εἰς τὸν οὐρανόν.
Medan Peter grunda på kva synet han hadde sett kunne tyda, stod brått dei mennene som Kornelius hadde sendt ved porten. Dei hadde spurt seg fram til huset til Simon.
Ὡς δὲ ἐν ἑαυτῷ διηπόρει ὁ Πέτρος τί ἂν εἴη τὸ ὅραμα ὃ εἶδεν, ⸀ἰδοὺ οἱ ἄνδρες οἱ ἀπεσταλμένοι ⸀ὑπὸ τοῦ Κορνηλίου διερωτήσαντες τὴν οἰκίαν ⸀τοῦ Σίμωνος ἐπέστησαν ἐπὶ τὸν πυλῶνα,
Dei ropa og spurde om Simon, som vert kalla Peter, budde der.
καὶ φωνήσαντες ⸀ἐπυνθάνοντο εἰ Σίμων ὁ ἐπικαλούμενος Πέτρος ἐνθάδε ξενίζεται.
Medan Peter tenkte på synet, sa Anden til han: «Sjå, det er nokre menn her som leitar etter deg.»
τοῦ δὲ Πέτρου διενθυμουμένου περὶ τοῦ ὁράματος εἶπεν ⸂αὐτῷ τὸ πνεῦμα⸃· Ἰδοὺ ⸀ἄνδρες ⸀ζητοῦντές σε·
«Stå opp, gå ned og følg med dei utan å nøla, for det er eg som har sendt dei.»
ἀλλὰ ἀναστὰς κατάβηθι καὶ πορεύου σὺν αὐτοῖς μηδὲν διακρινόμενος, ⸀ὅτι ἐγὼ ἀπέσταλκα αὐτούς.
Peter gjekk ned til mennene og sa: «Eg er den de leitar etter. Kva er grunnen til at de er her?»
καταβὰς δὲ Πέτρος πρὸς τοὺς ἄνδρας εἶπεν· Ἰδοὺ ἐγώ εἰμι ὃν ζητεῖτε· τίς ἡ αἰτία διʼ ἣν πάρεστε;
Dei svara: «Offiseren Kornelius, ein rettferdig og gudfryktig mann som har godt rykte blant heile det jødiske folket, fekk bod frå ein heilag engel om å henta deg til huset sitt for å høyra kva du har å seia.»
οἱ δὲ εἶπαν· Κορνήλιος ἑκατοντάρχης, ἀνὴρ δίκαιος καὶ φοβούμενος τὸν θεὸν μαρτυρούμενός τε ὑπὸ ὅλου τοῦ ἔθνους τῶν Ἰουδαίων, ἐχρηματίσθη ὑπὸ ἀγγέλου ἁγίου μεταπέμψασθαί σε εἰς τὸν οἶκον αὐτοῦ καὶ ἀκοῦσαι ῥήματα παρὰ σοῦ.
Så bad han dei inn og tok imot dei som gjester. Dagen etter braut han opp og drog av stad med dei, og nokre av brørne frå Jaffa følgde med.
εἰσκαλεσάμενος οὖν αὐτοὺς ἐξένισεν. Τῇ δὲ ἐπαύριον ⸀ἀναστὰς ἐξῆλθεν σὺν αὐτοῖς, καί τινες τῶν ἀδελφῶν τῶν ἀπὸ Ἰόππης συνῆλθον αὐτῷ.
Dagen etter kom dei til Cæsarea. Kornelius venta på dei og hadde kalla saman slektningane og dei næraste venene sine.
⸂τῇ δὲ⸃ ἐπαύριον ⸀εἰσῆλθεν εἰς τὴν Καισάρειαν. ὁ δὲ Κορνήλιος ἦν προσδοκῶν αὐτοὺς συγκαλεσάμενος τοὺς συγγενεῖς αὐτοῦ καὶ τοὺς ἀναγκαίους φίλους.
Då Peter kom inn, gjekk Kornelius han i møte, fall ned for føtene hans og tilbad.
ὡς δὲ ἐγένετο τοῦ εἰσελθεῖν τὸν Πέτρον, συναντήσας αὐτῷ ὁ Κορνήλιος πεσὼν ἐπὶ τοὺς πόδας προσεκύνησεν.
Men Peter reiste han opp og sa: «Stå opp! Eg er òg berre eit menneske.»
ὁ δὲ Πέτρος ⸂ἤγειρεν αὐτὸν⸃ λέγων· Ἀνάστηθι· καὶ ἐγὼ αὐτὸς ἄνθρωπός εἰμι.
Medan han snakka med han, gjekk han inn og fann mange samla.
καὶ συνομιλῶν αὐτῷ εἰσῆλθεν, καὶ εὑρίσκει συνεληλυθότας πολλούς,
Han sa til dei: «De veit at det er forbode for ein jødisk mann å omgåast eller koma saman med ein som er frå eit anna folk. Men Gud har vist meg at eg ikkje skal kalla noko menneske vanheilagt eller ureint.»
ἔφη τε πρὸς αὐτούς· Ὑμεῖς ἐπίστασθε ὡς ἀθέμιτόν ἐστιν ἀνδρὶ Ἰουδαίῳ κολλᾶσθαι ἢ προσέρχεσθαι ἀλλοφύλῳ· κἀμοὶ ὁ θεὸς ἔδειξεν μηδένα κοινὸν ἢ ἀκάθαρτον λέγειν ἄνθρωπον·
«Difor kom eg utan innvendingar då de sende bod. No spør eg: Kvifor har de sendt bod på meg?»
διὸ καὶ ἀναντιρρήτως ἦλθον μεταπεμφθείς. πυνθάνομαι οὖν τίνι λόγῳ μετεπέμψασθέ με.
Kornelius svara: «For fire dagar sidan, på denne tida av dagen, bad eg den niande bønetimen i huset mitt. Då stod det plutseleg ein mann framfor meg i skinande klede.»
Καὶ ὁ Κορνήλιος ἔφη· Ἀπὸ τετάρτης ἡμέρας μέχρι ταύτης τῆς ὥρας ⸀ἤμην τὴν ⸀ἐνάτην προσευχόμενος ἐν τῷ οἴκῳ μου, καὶ ἰδοὺ ἀνὴρ ἔστη ἐνώπιόν μου ἐν ἐσθῆτι λαμπρᾷ
«Han sa: 'Kornelius, bøna di er høyrd, og gåvene dine til dei fattige er komne Gud i hug.'»
καὶ φησί· Κορνήλιε, εἰσηκούσθη σου ἡ προσευχὴ καὶ αἱ ἐλεημοσύναι σου ἐμνήσθησαν ἐνώπιον τοῦ θεοῦ.
«'Send difor bod til Jaffa og hent Simon som vert kalla Peter. Han bur i huset til garvaren Simon, ved sjøen.'»
πέμψον οὖν εἰς Ἰόππην καὶ μετακάλεσαι Σίμωνα ὃς ἐπικαλεῖται Πέτρος· οὗτος ξενίζεται ἐν οἰκίᾳ Σίμωνος βυρσέως παρὰ ⸀θάλασσαν.
«Då sende eg straks bod på deg, og du gjorde vel i å koma. No er vi alle her framfor Guds åsyn for å høyra alt det Herren har pålagt deg å seia.»
ἐξαυτῆς οὖν ἔπεμψα πρὸς σέ, σύ τε καλῶς ἐποίησας παραγενόμενος. νῦν οὖν πάντες ἡμεῖς ἐνώπιον τοῦ θεοῦ πάρεσμεν ἀκοῦσαι πάντα τὰ προστεταγμένα σοι ὑπὸ τοῦ ⸀κυρίου.
Peter tok til orde og sa: «I sanning forstår eg no at Gud ikkje gjer forskjell på folk.»
Ἀνοίξας δὲ Πέτρος τὸ στόμα εἶπεν· Ἐπʼ ἀληθείας καταλαμβάνομαι ὅτι οὐκ ἔστιν προσωπολήμπτης ὁ θεός,
«Men i kvart folk er den velkomen hos han som fryktar han og gjer det som er rett.»
ἀλλʼ ἐν παντὶ ἔθνει ὁ φοβούμενος αὐτὸν καὶ ἐργαζόμενος δικαιοσύνην δεκτὸς αὐτῷ ἐστιν.
«Dette er ordet han sende til Israels born, der han forkynte fred gjennom Jesus Kristus – han er Herre over alle.»
τὸν λόγον ⸀ὃν ἀπέστειλεν τοῖς υἱοῖς Ἰσραὴλ εὐαγγελιζόμενος εἰρήνην διὰ Ἰησοῦ Χριστοῦ· οὗτός ἐστιν πάντων κύριος.
«De kjenner til det som hende i heile Judea, og som tok til i Galilea etter den dåpen Johannes forkynte:»
ὑμεῖς οἴδατε τὸ γενόμενον ῥῆμα καθʼ ὅλης τῆς Ἰουδαίας, ⸀ἀρξάμενος ἀπὸ τῆς Γαλιλαίας μετὰ τὸ βάπτισμα ὃ ἐκήρυξεν Ἰωάννης,
«korleis Gud salva Jesus frå Nasaret med Den Heilage Ande og kraft. Han gjekk omkring og gjorde godt og lækte alle som var undertrykte av djevelen, for Gud var med han.»
Ἰησοῦν τὸν ἀπὸ Ναζαρέθ, ὡς ἔχρισεν αὐτὸν ὁ θεὸς πνεύματι ἁγίῳ καὶ δυνάμει, ὃς διῆλθεν εὐεργετῶν καὶ ἰώμενος πάντας τοὺς καταδυναστευομένους ὑπὸ τοῦ διαβόλου, ὅτι ὁ θεὸς ἦν μετʼ αὐτοῦ·
«Vi er vitne til alt han gjorde både i jødane sitt land og i Jerusalem. Dei drap han ved å hengja han på eit tre.»
καὶ ⸀ἡμεῖς μάρτυρες πάντων ὧν ἐποίησεν ἔν τε τῇ χώρᾳ τῶν Ἰουδαίων ⸀καὶ Ἰερουσαλήμ· ὃν καὶ ἀνεῖλαν κρεμάσαντες ἐπὶ ξύλου.
«Men Gud reiste han opp på den tredje dagen og lét han syna seg.»
τοῦτον ὁ θεὸς ἤγειρεν ⸀τῇ τρίτῃ ἡμέρᾳ καὶ ἔδωκεν αὐτὸν ἐμφανῆ γενέσθαι,
«– ikkje for heile folket, men for dei vitna som Gud på førehand hadde valt ut, for oss som åt og drakk saman med han etter at han stod opp frå dei døde.»
οὐ παντὶ τῷ λαῷ ἀλλὰ μάρτυσι τοῖς προκεχειροτονημένοις ὑπὸ τοῦ θεοῦ, ἡμῖν, οἵτινες συνεφάγομεν καὶ συνεπίομεν αὐτῷ μετὰ τὸ ἀναστῆναι αὐτὸν ἐκ νεκρῶν·
«Han påla oss å forkynna for folket og vitna at det er han som Gud har sett til dommar over levande og døde.»
καὶ παρήγγειλεν ἡμῖν κηρύξαι τῷ λαῷ καὶ διαμαρτύρασθαι ὅτι ⸀οὗτός ἐστιν ὁ ὡρισμένος ὑπὸ τοῦ θεοῦ κριτὴς ζώντων καὶ νεκρῶν.
«Alle profetane vitnar om han, at kvar den som trur på han, får tilgjeving for syndene ved hans namn.»
τούτῳ πάντες οἱ προφῆται μαρτυροῦσιν, ἄφεσιν ἁμαρτιῶν λαβεῖν διὰ τοῦ ὀνόματος αὐτοῦ πάντα τὸν πιστεύοντα εἰς αὐτόν.
Medan Peter enno tala desse orda, fall Den Heilage Ande på alle som høyrde ordet.
Ἔτι λαλοῦντος τοῦ Πέτρου τὰ ῥήματα ταῦτα ἐπέπεσε τὸ πνεῦμα τὸ ἅγιον ἐπὶ πάντας τοὺς ἀκούοντας τὸν λόγον.
Dei truande av dei omskorne som hadde kome med Peter, vart forskrekka over at Den Heilage Andens gåve vart aust ut også over heidningane.
καὶ ἐξέστησαν οἱ ἐκ περιτομῆς πιστοὶ ⸀ὅσοι συνῆλθαν τῷ Πέτρῳ, ὅτι καὶ ἐπὶ τὰ ἔθνη ἡ δωρεὰ τοῦ ⸂ἁγίου πνεύματος⸃ ἐκκέχυται·
For dei høyrde dei tala i tunger og lova Gud. Då sa Peter:
ἤκουον γὰρ αὐτῶν λαλούντων γλώσσαις καὶ μεγαλυνόντων τὸν θεόν. τότε ⸀ἀπεκρίθη Πέτρος·
«Kan vel nokon nekta desse vatnet og hindra at dei vert døypte, dei som har fått Den Heilage Ande liksom vi?»
Μήτι τὸ ὕδωρ ⸂δύναται κωλῦσαί⸃ τις τοῦ μὴ βαπτισθῆναι τούτους οἵτινες τὸ πνεῦμα τὸ ἅγιον ἔλαβον ⸀ὡς καὶ ἡμεῖς;
Så baud han at dei skulle døypast i Jesu Kristi namn. Etterpå bad dei han om å bli nokre dagar.
προσέταξεν ⸀δὲ αὐτοὺς ⸂ἐν τῷ ὀνόματι Ἰησοῦ Χριστοῦ βαπτισθῆναι⸃. τότε ἠρώτησαν αὐτὸν ἐπιμεῖναι ἡμέρας τινάς.
←→